Вихрест, -та, м. Принявшій христіанство. Така з вихреста людина, як з собаки солонина. То вихрест із жидів Авлет.
Злишок, -шку, м. Излишекъ. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю. Будуть злишки — убогшому подаси.
Мате́рия, -риї и мате́рія, -рії, ж. 1) Матерія, ткань. То пасмо проміння обливало... крісла, оббиті рябою недорогою материєю. Так кравець крає, як материї стає. 2) Вещество, матерія. 3) Предметъ, матерія, содержаніе. Взяв він найнижчу матерію до оповідання.
Невидомий, -а, -е. Темный, непроглядный. Темна нічка, невидома.
Неошатно нар. Ненарядно. Гей корчмо, корчмо-княгине! Чом то в тобі козацького добра багато гине? І сама єси неошатно ходиш, і нас козаків-нетяг, під случай, без свиток водиш.
Поросповзатися, -заємося, -єтеся, гл. Расползтись (о многихъ).
Рукопашний, -а, -е. Ручной. У нас сцикавки ті — труби пожарні, — малі, сказано рукопашні, недалеко сцика.
Сухоребрий, -а, -е. Сухоребрый, худощавый. Як стояв я над греблею із своєю сухореброю.
Тахелька, -ки, ж. Ум. отъ тахля.
Термінувати, -ну́ю, -єш, гл. Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). Я термінував п'ять літ, заким визволили в челядники.
