Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкання, -ня, с. Бряцаніе. Левиц. Пов. 156.
Вина 2, -вин, с. мн. см. вино 3.
Ли́марка, -ки, ж. Жена шорника.
Натуркувати, -кую, -єш, сов. в. натуркати, -каю, -єш, гл. 1) Наговаривать, наговорить очень много, натараторить. Натуркали мені повні вуха, — вже я не знаю що й до чого. 2) Наговаривать, наговорить на кого-либо.
Плоскінка, -ки, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Притуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притули́ти, -лю, -лиш, гл. 1) Приставлять, приставить. Одрізана скиба од хліба, — вже її не притулиш. Ном. № 8890. 2) Давать пріютъ, пріютить. Одна дитина тільки з шістьох зосталася, — і того нігде притулити і прогодувати. Г. Барв. 265. 2) Ставить, поставить, помѣщать, помѣстить; пристраивать, пристроить. Я не знаю, де оцю макітру притулити. 4) Прижимать, прижать. Кобза первий кинувся до неї г, притуливши до грудей, чуло промовив... Стор. МПр. 58. 5) Прилагать, приложить, примѣнить къ кому. Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує.
Розлучний, -а, -е. Разлучающій, разъединяющій.
Спатися, спиться, гл. безл. Спаться. Йому ніченька не спиться. Мет. 75. І світ настав, а Ярині не спиться, — ридає. Шевч.
Тверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Отрезвлять.
Цізю-на! меж. Призывъ для коровы. Вх. Лем. 474. Вх. Уг. 250.