Архи́в, -ва, м. и архи́ва, -ви, ж. Архивъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.
Басаманити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать полосы (ударяя).
Бенкеток, -тка, м. Ум. отъ бенкет.
Випрядати, -даю, -єш, сов. в. випрясти, -пряду, -деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.
Вихоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Вихопився, як голий з маку. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Вихопився ча гору. Дріт не вихопився з жолобця.
Дола́дно, дола́дне нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Отак буде доладній.
Колатати, -чу, -чеш, гл. = калатати. О сердцѣ: биться, колотиться. Тота скаче, тота плаче, а в тамтої серце колаче.
Масла́к, -ка, м. Кость. Хоч рябо на виду, так маслаки до ладу. Полапають його за бок: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Ум. маслачо́к.
Постільга, -ги, м. пт. Falco tinunculus, пустельга. Чого кібець-постільга у лози ховається?
Спочин, -ну, м. = спочив.
