Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ганус, -су, м. Анисъ. Левч. 1.
Гетта! меж. Крикъ на лошадь: направо. Вх. Лем. 403.
Дорі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. дорі́затися, -жуся, -жешся, гл. Дорѣзываться, дорѣзаться.
Задму́хати, -хаю, -єш, гл. Задуть.
Їжитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Щетиниться. Харьк. у. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось. Св. Л. 217. 2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман. Св. Л. 168.
Летя́чий, -а, -е. = летючий 1. Летячу птицю б'є. Канев. у.
Опеньок, -нька, м. Грибъ, опенокъ. Баби зібрались у ліс по опеньки. Грин. І. 181. Велике диво опеньки! Ирон. Велика важность! Неважная птица. Ном. № 5536.
Первінчик, -ка, м. Первый рой. Кладе бджолоньки у три лавоньки, а первінчики у чотире. Гол. II. 15. Cм. первинчики.
Самоповага, -ги, ж. Самоуваженіе, чувство собственнаго достоинства. К. (Желех.).
Укупити, -плю, -пиш, гл. Купить. Укупимо собі золотого човна. Чуб. III. 388.