Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буцатися, -даюся, -єшся, сов. в. буцнутися, -нуся, -нешся, гл. Ударяться, удариться, столкнуться лбами. Буцнулись так. що аж в обидвох ґулі на лобах понабігали. Брацл. у.
Вільшина, -ни, ж. 1) Ольховое дерево. 2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья. Стор. II. 142.
Горови́й, -а́, -е́. Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. Н. 159.
Дури́ло, -ла, м. 1) = дурень. Харьк. г. 2) Раст. Angelica archangelica.
Жере́пмик, -ка, м. Лѣсъ изъ жерепу. Вх. Зн. 17.
Заклю́нути, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
Ма́тіхна, -ни, ж. = матінка. На тобі кошульку, моя матіхно. Мет. 177.
Напундю́читися, -чуся, -чишся, гл. = набундючитися 2.
Терміта, -ти, ж. = терміття. Харьк. у.
Українофильський, -а, -е. Украинофильскій.