Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Дихтить чоловік. Лес вивалив язик і зачав дихтіти.
Змовка, -ки, ж. = змова. У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти.
Конання, -ня, с. Агонія, умираніе. Ум. кона́нійко.
Коротити, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать.
Маршалі́вна, -ни, ж. Дочь маршала.
Милости́нник, -ка, ж. Раздающій милостыню.
Нага́льність, -ности, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. 3) Бурность, порывистость.
Понавіряти, -ря́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Людям багато понавіряв, як би то всі пооддавали.
Раптово нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? — раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити.
Тахелька, -ки, ж. Ум. отъ тахля.