Дніпря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣпрѣ.
Зморщитися, -щуся, -щишся, гл. Сморщиться. Згорбився, зморщився ще й зажурився.
Обстати Cм. обставати.
Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. Біжить він, куди очі стоять. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. очі-на-очі = віч-на-віч. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; в очу. Въ глахъ. Дивись у воду, поки в очу тобі стане недобре. Від сонця так тобі пожовтіє в очу. Свічок, свічок наставили! Мигтить ув очу, мов промінне. а ні на оч. Видѣть не могу, ненавижу. Перше я його любила, а тепер а ні на оч! злим, лихим оком дивитися. Сердиться, быть злымъ на кого. Батько все таки , на його злим оком дивиться. оком не стинати. Не смыкать глазъ. треба позичати в сірка очей. Стыдно въ глаза глядѣть. мороз з очима. Сильный морозъ. із очей сталось. Сглазили. світле око. Чистая совѣсть. Багацько дечого бракує нам, та світле око. 2) Петля, глазокъ. У режі малі вічка, а у пров'язі очі великі. 3) Отверстіе въ порплиці, въ которое входить верхній конецъ веретена шестерни. 4) При исчисленіи, послѣ названія десятковъ: одинъ. Двадцять з оком = 21. 5) Мѣра вѣса: 3 фунта. Лучче око золота, ніж камінь олива. 6) Мѣра жидкости. Купив за тії гроші пшона, вік зо два горілки. 7) волове око. Раст. Phyteuma orbiculare. 8) Гусяче око. Родъ узора въ вышивкѣ на сорочкѣ. 9) мн. гадячі очі. Раст. Myosotis aepestlis. жабині очі. Myosotis intermedia. Ум. очко, оченько, очечко. Гляньте хоть одним очечком!
Піна, -ни, ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна бим з рота.
Постругати, -гаю, -єш и постружу, -жиш, гл.
1) Построгать нѣкоторое время.
2) Перестрогать (во множествѣ).
3) — дорогу. Почистить, вычистить. Постружу дороженьку к святому Різдву, — сніжком припаде.
Почислити, -лю, -лиш, гл. Посчитать. Пан почислив і питає: кілько тобі плугів ше дати?
Сеньга, -ги, ж. Родъ рыбы. Оселедців по три сотні і сеньги донської (купила).
Соняшниковий, -а, -е. Изъ подсонечника, подсолнечный. Соняшникова олія.
Хвилюватий, -а, -е. Волнообразный, волнистый. Полонини — се то рівні, то горбуваті, то хвилюваті обшари високих гір.