Буцкати, -каю, -єш, гл. = буцати. Ходить як овечка, а буцкає як баран.
Відхилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відхилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Отклоняться, отклониться. Полум'я відхилиться з хати на сіни. Ви ж, густії лози, відхилітеся, ви ж, дрібнії сльози, відкотітеся. 2) Пріотворяться, пріотвориться. Двері відхилилися.
Дужний, -а, -е. Дугообразный, сводообразный. Дужна стеля.
Єдва́б, -ба и -бу, м. Родъ шелковой матеріи. Ладна баба без єдваба. Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає.
Зане́пад, -ду, м. Упадокъ, упадокъ силъ. Воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. Народній дух з занепаду підняти.
Застеля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. застели́тися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) = застилатися, заслатися. 2) — ша́лею, ху́сткою. Надѣть на плечи шаль, платокъ. Люборацька вже і шалею застелилась. 3) Начать дуть (о вѣтрѣ)? Та він (вітер) зранку застелився був он-який, а тепер — сказано, така тиша, що й Господи!
Кучанин, -на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть.
Позаводитися, -димося, -дитеся, гл. Завестись (во множествѣ). У нас в обох хатах цвіркуни позаводилися.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Шкарбан, шкарбун, -на, м. 1) Истоптанный башмакъ, сапогъ. Носив ті чоботи, носив, аж поки не стало, а далі й каже: «аже ж на горі в мене є ще батьковські шкарбани, — достану їх, да ще. може яку годину похожу. Надівай хоч шкарбани, бо нових ні за що купити. Ти ж бачиш, що на мені не чоботи, а старі шкарбуни. 2) Старикъ. Сидиш, мов демон під водою, ізморщившись, старий шкарбун. Ум. шкарбанець, шкарбуне́ць.