Виполонити, -ню, -ниш, гл.
1) Взять всѣхъ въ плѣнъ.
2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву.
Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Параска знов весела і гомонлива. 2) Шумный.
Ганчарський, -а, -е = гончаровий. Глина ганчарська.
Гудзя́! меж. = Гуджа.
Злувати, злую, -єш, гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш?
Майда́нник, майданчик, -ка, м. Служащій на заводѣ для гонки смолы. Майданчики-окаянчики, да гірка ваша доля: не вмієте хліба-соли їсти да із чорного поля. Дід служив на майдані майданчиком.
На́кидом нар. Насильно, по принужденію. Робота накидом.
Писарський, -а, -е. Писарскій. Напише до тебе чужою писарською рукою лист.
Промчатися, -мчуся, -мчи́шся, гл. Промчаться. Промчишься буря по над ним і прах його розвіє.
Чтець, четця, м.
1) Чтецъ.
2) Читатель. Не против вас говорю, четці мої любі.
