Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оконце

Оконце, -ця, с. = віконце. Мет. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОНЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОНЦЕ"
Австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Витівка, -ки, ж. Затѣя, выдумка. Зміевск. у. Доки будуть оці витівки?
Доко́пувати, -пую, -єш, сов. в. докопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Докапывать, докопать. Ями докопаю. Мет. 2.
Заяро́вувати, -вую, -єш, гл. Вкладывать, вдѣлывать (полки въ шкафъ). Кіев.
Коти, -тів, мн. = котець. Браун. 15.
Ніже-ні, нар. Рѣшительно никакъ, рѣшительно ничѣмъ. Щоб ти ніже-ні не сміла мішатись у суд мій. О. 1862. VI. Костомар. 59.
Палубчастий, -а, -е. О возѣ: крытый. Віз критий, палубчастий. МВ. ІІ. 198.
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява. Чуб. II. 192.
Предміщанин, -на, м. Житель предмѣстья. АД. І. 15. Вийшли до його усі міщане, усі міщане, всі предміщане. Н. п.
Струпіти, -пію, -єш, гл. Покрываться струпьями.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКОНЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.