Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Виляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Вилять. Виляє уже, як той пес. Ном. № 3181. 2) Уклоняться отъ работы. Виляти молотникові не можно.... трах-трах, трах-трах, — не оставайсь! Г. Барв. 305. Поли, поли, та, Марушко, поли, не виляй. Грин. ІІІ. 197.
Вушко, -ка, с. 1) Ум. отъ вухо. у мене аж ушки засміялись. — сдѣлалось очень радостно. Г. Барв. 281. 2) мн. Вареники съ говядиной, варимые въ супѣ. 3) Часть шкафи. (Cм.). Шух. I. 253.
Дзиґля́тко, -ка, с. Стульчикъ. Ум. Дзиґля́точко.
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Казальниця, -ці, ж. Амвонъ, каѳедра. Оце ж то вона, та діявольська спокуса, що про неї було нам отець Дем'ян з казалниці глаголе. К. ЦН. 220.
Лебедиця, -ці, ж. Лебедка. Желех.
Му́ркіт, -коту, м. Мурлыканье. Желех.
Сидьма нар. Сидя. Він був сидьма тоді, як нас покликали, — сидів, а не лежав. Екатер. у.
Товчка, -ки, ж. Толчея, ступа. Угор. Вх. Гн. 34.