Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валькуватися, -куюся, -єшся, гл. О постройкѣ: быть обмазываемымъ глиной (вальками). Е, ця хата ще раз валькуватиметься. Залюбовск.
Дейне́цький, -а, -е. Относящійся къ дейнек'ѣ. Зашуміли в лузі дуби кучеряві загукали гадячане на дейнецькі лави. К. Досв. 202.
Дзерка́льня, -ні, ж. Зеркало. Здохла в його кобила: буде з шкури спідниця, а з ребер карета возить дівок до пекла, а з голови лихтарня, а із... дзеркальня. Чуб. V. 1163.
Засклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Вывести сводъ. 2) Запереть, замкнуть, заключить. 3) Закрыть плотно. Ми воду так засклепили (у водянці). Александров. у. 4) Окаменить, сдѣлать твердымъ. Засклепило, що не можна орати. Камен. у.
Краснозірка, -ки, ж. Красная крымская соль. Сумск. у.
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Позамочувати, -чую, -єш, гл. Замочить (во множествѣ).
Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1. Вх. Пч. II. 8.
Скверність, -ности, ж. Скверность, гадость.
Чужинець, -нця, м. Чужестранецъ.