Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відполоскати Cм. відполіскувати.
Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ. Желех.
Зачавлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Захирѣть, заболѣть.
Збенте́жувати, -жую, -єш, сов. в. збенте́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. Котл. Ен. VI. 55. 2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Зміев. у. Нащо мою збентежив дочку? Алв. 64.
Звіздови́й, -а́, -е́ Звѣздный. Срібная грива груди покриває, звіздові очі далеко вадять. Чуб. III. 289.
Кочереґа, -ґи, ж. Брюква. Вх. Зн. 29.
Мусулес, -су и мусу́лець, -льця, м. = муселець 1.
Рило, -ла, с. 1) Рыло, морда. А ти, міхоноша, дми козі під рило. Чуб. III. 263. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23. 2) Бранное: лицо у человѣка. Видно й з рила, що Пархім. Ном. № 6315.
Рогожа, -жі, ж. Рогожа. Чуб. II. 118. Милого ложа — міх да рогожа, то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. Ум. рого́жка.
Шоловія, -вії, ж. = шевлія. Вх. Пч. II. 36.