Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озиватися

Озиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл. 1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Котл. Н. П. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом. Г. Барв. 355. 2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький. К. ЦН. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИВАТИСЯ"
Витесати Cм. витісувати.
Защепи́ти Cм. защіпляти.
Ло́піт, -поту, м. Стукотня. Желех.
Напряме́ць нар. = навпростець. Напрямець тільки ворони літають. Ном. № 11405.
Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).
Пошвендати, -даю, -єш, гл. Пошляться, побродить.
Проплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Проплакать. 2) Выплакать. Висохну од жалю і проплачу очі, тебе не забуду а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 264.
Рипати, -паю, -єш, гл. Скрипѣть. На річку йшли чоботи — рипали, а з річки йшли чоботи — хлипали. Н. п.дверима. Скрипѣть дверью.
Розрухати, -хаю, -єш, гл. Расшевелить.
Шолудяй, -дя́я, м. = шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй. Ном. № 2329.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.