Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одурити

Одурити, -рю́, -риш, гл. Провести, обмануть. А найкраще б зробив св. Петро, як би одурив чорта, бо одурити таку погань нема гріха. Чуб. І. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДУРИТИ"
Верхолаз, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.
Гомбички (ед. ч. гомбичка, ж?) Металлическія пуговки. Гол. Од. 81.
Золотогривий, -а, -е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя. Рудч. Ск. І. 109.
Ле́стівочка, -ки, ж. Ум. отъ ле́стка.
Попідступати, -паємо, -єте, гл. Подступить (о многихъ).
Примирок, -рка, м. прими́ря, -р'я, с. Перемиріе, примиреніе. АД. II. 103. Посли пославши, просить примир'я. Єв. Л. XIV. 32. Із бусурменським салтаном примир'є мали. Макс.
Прогальовина, -ни, ж. Прогалина, поляна въ лѣсу. Черк. у.
Тисячолітній, -я, -є. Тысячелѣтній. Погорджували тисячолітнім предківським словом. К. ХП. 122.
Хвітька, -ки, ж. Мантачка. Лебед. у.
Хлист, -ту, м. 1) Щолканіе бича. Їде віз без коліс, а батіг без хлисту. Ном. стр. 302, № 434. 2) Прутъ, хлыстъ. Ум. хлистик. Жевжики обидва і голі — вашеці прогає — як хлистики. Котл. Н. П. 350.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.