Кумедний, -а, -е. 1) Смѣшной, комическій. 2) Странный, чудной. Кумедний чоловік! скажи, будь ласкав, наш визволителю, — хто ти такий! У мене така кумедна натура, — як тільки заговорив про дівчат, то і до завтрього не перестав би.
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний.
Повтинати, -на́ю, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики.
Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Поладила якось драбину.
Понакрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Наворовать (во множествѣ). Понакрадалися грошей та й нікому волос з голови не спав.
Посизіти, -зію, -єш, гл. Посизѣть. Тим часом чорна хмара посизіла і побіліла.
Робина, -ни, ж. Рябина. Сховай мене, брате, вірний товаришу, в вишневім саду, в вишневім садочку, на жовтім пісочку, під родиною. Ум. роби́нонька, роби́ночка.
Тічок, -чка, м. Ум. отъ тік. Вообще місто утоптанное или выравненное, напр. мѣсто собраній молодежи, мѣсто боя и пр. Був на тім місті тічок і ноги були повибивані на піску, — видно було, що тут борюкались і лежали. Поїхали вже на той тічок, де їм саме з змієм биться. дути, подути тічо́к. Пробовать, попробовать силу въ бою.
Червінька, -ки, ж. Охристое коричнево-красное красящее вещество (для глиняной посуды).
Щедрівчаний, -а, -е. Къ щедрівкам относящійся.