Базаринка, -ки, ж. Подарокъ, взятка. Ти базаринку любиш брати, а людям в нужді помагати не дуже, бачу, потішивсь. Ти думаєш, та сука тебе любить? Базаринки твої любить; завернися, бо тя згубить. Ум. базариночка.
Гребі́нни́к, -ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. 2) = Гравилат, Geum urbanum L.
Латинник, -ка, м.
1) Латынистъ.
2) Католикъ. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо.
Начерк, -ку, м. Набросокъ. Тут уже критика вбачав начерк літератури поважнійшої.
Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести.
2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Кобза не дуже був охочий до розмови.
Тидидикати, -каю, -єш, гл. Пѣть ти-ди-ди.
Туманитися, -ниться, гл. Показываться туману, дѣлаться туманно. Ой хмариться, туманаться і дощ капотить.
Фіялка, -ки, ж. Раст. а) фіалка, Viola odorata L, б) — вечірня. Hesperis matronalis L. в) — лісова́. Viola mirabilis. Cм. хвіялка. Ум. фіялочка.
Хоч, хоча, хочай, хочень, сз. = хоть. Хоч нічого їсти, та весело жити. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Пусти дочку на улицю хочай подивиться. Хочень Кам'янець невеликий здається, коли людей у йому багато жиє. Хоч що.... Что бы ни... Хоч що буде, — не оглядайсь. Хоч хто.... Кто-бы ни.... Хоч хто казатиме, — не слухайсь. Хоч де... Гдѣ бы ни.... Хоч де будеш, то я тебе знайду.
Цегельний, -а, -е. Относящійся, принадлежащій кирпичному заводу.