Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овеча

Овеча, -чати, с. Ягненокъ; овечка. Бере (вовк) чи овеча, чи порося. О. 1861. VIII. 96. Пара воликів єсть і овечат трохи. Рудч. Ск. І. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧА"
Бабе́га, -ги, ж. Бабище. Ув. отъ ба́ба. Конст. у.
Бревтій, -тія, м. = бревкало.
Дорі́жний, -я, -є. Дорожный.
Закриві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Стать хромымъ. Черк. у.
Огурно нар. Строптиво, упорно, упрямо.
Повіятися, -віюся, -єшся, гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. ЗОЮР. І. 256. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись. МВ. І. 74.
Потісно нар. Тѣсновато.
Сильце, -ця, ж. Петля, ловушка въ видѣ петли, силокъ. Шух. І. 236, 237. Cм. сіло.
Стопленє, -ня, с. Плавка, расплавка. Шух. І. 284.
Угодовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. угодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Откармливаться, откормиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВЕЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.