Жовтозілля, -ля, с. раст. Senecio erucaefolius L.
Збуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. збу́рити, -рю, -риш, гл. 1) Разорять, разорить, разрушать, разрушить, повалить. Мов городи, що ти збурив, пам'ять його зникла. 2) Волновать, взволновать, возмущать, возмутить. Та дума блискавкою мигнула в його голові, збурила всю кров.
Звих, -ху, м. Вывихъ. Звихнуту руку чи ногу потягують, то звих і проходить.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Ли́півка, -ки, ж. 1) Кадка изъ липоваго дерева. Коли огляділись до липівки, що на горищі з медом була, аж вона перекинута й вилизана. 2) Родъ дыни. Ум. липівочка.
Незмінний, -а, -е. Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Нявкнути, -кну, -неш, гл. Мяукнуть.
Обметиця, -ці, ж. 1) Остатки муки на жерновахъ и ящикѣ, покрывающемъ ихъ, обыкновенно обметаемые. ухопив як собака обме́тиці. Потерпѣлъ неудачу. 2) Родъ вышивки.
Посаджати, -джа́ю, -єш, гл. Посадить, разсадить. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку. Хліба напекла такого молодого, що як посаджала, а він увесь і ссівся в печі.
Родимець, -мця, м. Болѣзнь: параличъ. Щоб тебе родимець побив. Коли б йому язик родимець одібрав.
