Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викопирсувати, -сую, -єш, сов. в. викопирсати, -саю, -єш, гл. Выковыривать, выковырять. Уман. І. 120.
Деревенька, -ки, ж. Ум. отъ деревня.
Допа́сти Ii Cм. допадати.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Нестямно нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона. Мир. Пов. І. 122.
Облесність, -ности, ж. = облесливість. Желех.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный. К. Бай. 68.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Хиренний, -а, -е. = хирний. Вередує, як той панич... І де взялось таке хиренне? Все село проклятого не нагодує, а він собі гуляв, п'є. Шевч. 562.
Цісаронько, -ка, м. Ум. отъ цісарь.