Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтинач

Обтинач, -ча, м. Кузнечный ножъ для обсѣканія копытъ, обсѣчка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТИНАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТИНАЧ"
Запальчо́вувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзывать шипы на концахъ колесныхъ спицъ. Сумск. у.
Збармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Снять пѣну съ варящейся пищи. Черк. у.
Кацапня, -ні́, м. соб. отъ кацап.
Кешеня, -ні, ж. = кишеня.
Лядина, -ни, ж. Сосна, растущая на ляд'ѣ. Cм. лядо. Н. Вол. у.
Нахиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. нахилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить. Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш. Ном. № 6006. 2) Склонять, склонить (кого къ чему). Не нахиляв (її) на свою стежку. Г. Барв. 343.
Невдашенька, -ки, невдашечка, -ки, невдашка, -ки, ж. Ум. отъ невдаха.
Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат. МУЕ. III. 24.
Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. АД. Г. 65. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає. Чуб. V. 375.
Спацера, -ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить. Чуб. V. 385.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБТИНАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.