Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима.
Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить.
Гудю́чий, -а, -е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Гудюча розмова.
Жа́дібка, -ки, ж. Ум. отъ жадоба. 1) Жажда. Циган з великої жадібки сьорбнув шевськаго квасу. 2) Желані. у жадібку, не в жадібку (кому) хочется, не хочется (кому). Чи побачимо ми там Чайченка?... А в жадібку його побачити. се вам не в жа́дібку. Этого вамъ не хочеться. 3) Жадность.
Життя́, -тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Звання козаче, а життя собаче. Яке життя, така й смерть. за життя́ = за живота. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Ум. життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку.
Поплакатися, -каюся, -єшся, гл. А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплатися, а од мене нещасної повік не цурайся.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Розділ, -лу, м.
1) Раздѣлъ, дѣлежъ.
2) Глава (въ книгѣ). Противні мені статут і розділи.
3) Мѣсто между куполами на церковной крышѣ. Аж на розділ на церкву постягував у Батурині пушки да бив.
Скорбота, -ти, ж. Скорбь, печаль. Зруйнували Запорожжя та й забрали клейноти; наробили сіромахам превеликої скорботи. Іскарай вас, милий Боже, великою да скорботою.
Ученик, -ка, м. = учень. Посідали з Ісусом ученики його.