Білячий, -а, -е. Бѣличій. Білячий хвостик.
Вітер, -тру, м. 1) Вѣтеръ. Із-за гори вітер вів, калина не спів. Із вітром могила в степу розмовляє. на вітер підняти. Приводить въ чувство упавшаго въ обморокъ, вынося его на чистый воздухъ. Не виїхав козаченько за білії хати, як довелось дівчиноньку на вітер підняти. пішло з вітром, за вітром. Пропало, пошло прахомъ. вітер має. Уже нѣтъ. шукай вітра в полі! Напрасно будешь искать, не найдешь. іди по три вітри. Ступав къ чорту. жене, як дідько вітри. Летить, какъ бѣшеный. Ум. вітрець, вітречко, вітрик, вітронько. 2) = ятір.
Запро́данка, -ки, ж. Женщина, предающаяся кому изъ-за корыстныхъ разсчетовъ.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Капостити, -пощу, -стиш, гл. Пакостить.
Незгодний, -а, -е. Несогласный, нестройный.
Попривозити, -жу, -виш, гл. Привезти (во множествѣ). Це син із города все попривозив.
Предок, -дка, м. Предокъ. З предків хазяїн. Ви, жидове, Христа замучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Cм. предків'я.
Припадати, -да́ю, -єш, сов. в. припасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Припадать, припасть. Ой скинув чумак свиту і кожух, припадає к сирій землі, теплий зводить дух. Василь аж до землі припадає, — просить. Тепер тута, тепер тута, а завтра поїду, — хтось то буде припадати до мойого сліду. Все дам тобі, коли, припавши, поклонишся мені. Припадать, припасть къ кому, прильнуть. Прийшов козак до світлоньки, — дівчина хорує, припав до личенька, — дівчину цілує. А дітки як очепились за шию мені... як припали вони, то не можна й одхилити од себе. 2) Прилипать, прилипнуть. Гончар мачає праву руку у воду, аби глина не припала до руки. 3) Покрываться, покрыться сверху какимъ либо сыпучимъ тѣломъ (пылью, снѣгомъ). Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. 4) Доставаться, достаться. Як ми поділились, то мені припала клуня. 5) Случаться, случиться, приходиться, прійтись. Припало на Різдвяних святках саме їхати до кума. Наоколо містились, де припало, вовхурянці. Голово моя козацькая! Бувала ти у землях турецьких, у вірах бусурменських, а тепер припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. 6) Приходиться, прійтись къ чему. припасти до вподо́би, до натури. Понравиться. Робота не важка, саме припала йому до вподоби. — до смаку. Прійтись по вкусу. Обід іще більше припав до смаку. 7) Усердно дѣлать какое либо дѣло. Чіпка так і припадає до хазяйства. 8) Прибывать, прибыть къ чему. К полудній годині до города Січави припав.
Хвалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Говорить, передавать, сообщать, разсказывать. Зайчик прибігав до їх та й хвалиться: ховайтеся, казала сестричка, бо він (кіт) прийде та й подушить нас. Була я у змія, хвалився він мені, що буде твоє царство воювати.
2) Хвастаться. М'ясом хвалиться, а воно й юшки не їли. Хвалиться сова своїми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совині.
3) Угрожать, обѣщать. Ой чи била, чи не била — хвалилася бити. Хвалиться знести всю шляхту гі панство.
