А́йно, нар. Да, такъ
Бликнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бликати = блимнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни.
Зворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. 2) — зе́млю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. 3) Всколебать, всколыхнуть. Як махнемо хусткою..., то ми зворушили на тому місці воздух. 4) — люди́ну, се́рце. Встревожить, взволновать, растрогать. Одного прегарного літнього дня громаду села Кукуріківщини зворушив випадок надзвичайний. Як вона зворушила моє серце! Як давно не зазнавав я почування такого високого.
Лахманяр, -ра, м. = лахманник.
Непотреба, -би, ж. = непотріб.
Остобісіти, -шу, -сиш, гл. Надоѣсть до крайности. Гуляв, гуляв аж до кінця курсу! аж остобісіло.
Роз'язати, -ся. Cм. роз'язувати, -ся.
Розмножити, -ся. Cм. розмножувати, -ся.
Синовиця, -ці, ж. Племянница, дочь брата.
Сотка, -ки, ж.
1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці.
2) Нитка, низка. Сотка грибів.