Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гурма́н, -на, м. = Гуска 2. Желех.
Докона́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Довести до послѣдней крайности, доканать. Я знаю, братці, рознеслась чутка, що вороги Лисенка доконали, закатували голодом в темниці. Сніп. 45. 2)свого́. Добиться, достигнуть какой либо цѣли. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Ном. № 3332. Мушу доконати свого. Н. Вол. у. 3)свого́ сло́ва. Сдержать свое слово. А чому ж ти свого слова не доконала? Казала, що зробиш та й ні. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ти, Марусю, неправду сказала, свого слова та й не доконала. Грин. ІІІ. 235.
Знатний, -а, -е. Замѣтный.
Качулка, -ки, ж. = качулея. Желех.
Костюк, -ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ). Ном. стр. 293.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Полустав, -ва, м. Святцы, молитвенникъ съ мѣсяцесловомъ.
Самостайний, самостійний, -а, -е. Самостоятельный. О. 1862. І. 79; X. 1.
Сісти Cм. сідати.
Товстіти, -тію, -єш, гл. Толстѣть.