Вилані, -нів, м. мн. Вилы желѣзныя для навоза.
Гірочок, -чка, м. Ум. отъ гірок.
Глевтяк, -ка, м. и глевчак, глев'як, -ка, м. Мякишъ недопеченнаго хлѣба. Аж баба хліб бровку шпурнула і горло глевтяком заткнула.
Достарча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Доставлять. Коням достарчали вволю сіна й вівса.
Збіч, збо́чу, м. Склонъ (горы). Наближився він до збочу гори Оливної. .
Копошитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться. Люде, як та комашня, копошаться.
Лобурча́, -чати с.? Ой дівчата лобурчата, де ваш розум дівся?
Повитирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и витерти, но во множествѣ. Вікна красно повитирай.
Узирити, -рю, -риш, гл. = уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Я й не взирила, як вона пішла.
Шурхнути, -хну, -неш, гл.
1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.
2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. — руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.
