Гро́зьба́, -би́, ж. = Грізьба. Ні прозьби, ні грозьби не чув. Та й просила нас грозьбою і прозьбою, щоб привезли галочку із собою.
Досвітча́нка, -ки, ж. Дѣвушка, ходящая на до́світки. Торішньої зіми аж три досвітчанки ходило до нашої баби на попрядки, на досвітки. Саме глупої ночи пішли ми з підотаманчим досвіток разганять, але на досвітках було тільки чотирі дівчат досвітчанок та й годі.
Запалахкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. І в очах стома́ свічками запалахкотіло.
Нахромитися, -млюся, -мишся, гл. Наткнуться. Чоловік із скирды упав, та на вила й нахромився.
Обавити, -влю, -виш, гл. = вибавити. Я тобі воші обавила.
Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря.
Помість нар. Будто, словно. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш.
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Очам світлость показав.
Спочивок, -вку, м. = спочив. Там собі безпечне девятого дня спочивок має.
Страчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. стратитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Утрачиваться, утратиться.
2) Лишать, лишить себя жизни. Вас сокирою загачу.... та й сама страчуся.
