Гребі́нка, -ки, ж. 1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. 2) У ткущихъ ковры: «небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполнены рисунка». 3) = Решітка 5. 4) Родъ орнамента въ писанкѣ. Ум. Гребі́ночка.
Облатування, -ня, с. Чинка чьей-либо одежды.
Півторак, -ка, м. Все мѣрою въ 1 1/2. Півторак бичок. Півторак мішок. Ум. півторачок. Вивела коника і осідлала, винесла гачок і півторачок.
Повстище, -ща, с. У гребенщиковъ: кусокъ сукна на доскѣ, о который труть гребенку при ея полировкѣ.
Попереваблювати, -люю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Поясочок, -чка, м. Ум. отъ пояс.
Сукотати, -кочу́, -ти́ш, гл. Размывать, подмывать. Дощ сукоче дорогу.
Уверий, -а, -е. 1) Кривой (о деревѣ). Увере дерево.
2) Упрямый (о человѣкѣ).
Уґрундзьовувати, -вую, -єш, сов. в. уґрундзювати, -дзюю, -єш, гл. Укрѣпить, увязать. Уґрундзюємо добре, що не сприсне.
Шворний, -а, -е. = шварний. Шворна жінка.
