Виорати, -ся. Cм. виорювати, -ся.
Відкидати 2, -даю, -єш, гл. 1) = відкинути 3. Лежить, відкидавши ноги, як кулик після яйця.
Грома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать (о сѣнѣ, скошенномъ хлѣбѣ, горящихъ угольяхъ). Пійшли сіна громадити. Кочергою жар громадила. О курахъ: гресть лапами. На улиці півничок громаде.
Губа́нь, -ня́, м. Имѣющій большія губы.
Заштабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Забить желѣзными полосами.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Незгодний, -а, -е. Несогласный, нестройный.
Перепелонько, -ка, м. Ум. отъ перепел.
Прогляд, -ду, м. = перегляд. Частенько шлють мені землячки на прогляд свої словесні труди.
Фудулитися, -люся, -лишся, гл. Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться.
