Бідниця, -ці, ж.
1) Бѣдная, бѣдствующая, бѣдняжка, несчастная.
2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. із мишачу бідницю. Очень мало.
Джи́гатися, -гаюся, -єшся, гл. 1) Биться розгой. 2) Кусаться (о насѣкомыхъ).
За́вжди нар. = завжде. Чи що зроблю, куди піду, завжди серце в тузі.
Заві́зник, -ка, м. Привозящій зерно на мельницу для помола.
Звали́ти, -ся. Cм. звалювати, -ся.
Набесі́дувати, -дую, -єш, гл. Наговорить, бесѣдуя. Набесідувала, наговорила, — взяла мазницю, за медом пішла.
Накува́тися, -кую́ся, -є́шся, гл. О кукушкѣ: накуковаться. Та уже насиділась, та уже накувалась.
Панівна, -ни, ж. = панянка. Чи ти панівна, чи королівна?
Понадвисати, -са́ю, -єш, гл. = понависати 1. Та вже ж тая стежечка терном заросла... червоною та калиною понадвисала.
Свинина, -ни, ж. 1) Свинина. Нема над рибу линину, а над мясо свинину. 2) Свинья. Не можеш (гадино) їдь пустити а ні в челядині, а ні в худобині, а ні в свинині. (Заклинаніе отъ укуса змѣи). Ум. свининка.
