Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунт Ii, -ту, м. Бунтъ, возмущеніе, мятежъ. бунт зривати. Бунтоваться. Звели нам під москаля тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. АД. II. 114.
Виднісінько нар. Совершенно видно, вездѣ видно. Посадіте, рибалоньки, червону калину, ой щоб було виднісінько на всю Україну. Рудч. Чп. 125.
Виновацтво, -ва, с. Виновность. повернути в виновацтво. Обвинить. Нехай же хто лихих моїх осудить, напасників поверне в виновацтво. К. Іов. 57.
Гуркотне́ча, -чі, ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх!
Де́йкати, -каю, -каєш, гл. Поговаривать. Дейкали люди, що подушне скасують Н. Вол. у. Дейкали, що в нас не буде сього мирового. Н. Вол. у. Щось люде дейкають, що війна буде. Сквир. у. Украдено коні; на селі знають хто, дейкають язиком, а старості не об'являють. Черниг. у.
Нудота, -ти, ж. Скука, тоска, томленіе. Нудота мені така стала дома сидіти. Cм. нуд, нудьга.
Підрівнювати, -нюю, -єш, сов. в. підрівня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Подравнивать, подравнять.
Позмовкати, -каємо, -єте, гл. Смолкнуть (о многихъ). Позмовкали пісні на селі. Г. Барв. 122. Голоси... позмовкали. Г. Барв. 308.
Тягота, -ти, ж. 1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Черк. у. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика. Камен. у. 2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини. Гол. 3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу. Гн. I. 140.
Хабальний, -а, -е. Кокетливый; любодѣйный. Желех.