Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Замути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Замутить, возмутить. Воно у нас таке тихе та любе, що сказано й водою не замутить. 2) — тишу. Нарушить тишину. Навспинячки Христя ходила, щоб не замутити тієї тиші, що панувала в хаті.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.
Перебовтатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Взболтаться, разболтаться.
2) Перейти въ бродъ рѣку. Так сяк перебовтався на другий беріг.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель.
Поцюкати, -каю, -єш, гл. Слегка порубить топоромъ, саблей. Козак лежить і поцюканий, і порубаний.
Приказання, -ня, с. Заповѣдь. Прийшов Моисей з приказанями. Десять приказаній Божих.
Самка, -ки, ж. Родъ дѣтской болѣзни. Щоб тебе взяла самка з пристрітом.
Усюсятися, -сяюся, -єшся, гл. = усцятися.
Шкурочка, -ки, ж. Ум. отъ шкура.