Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вириватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вирватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Вырываться, вырваться. Як вирветься сокира з рук. Шевч. 436. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. 2) Рваться впередъ, выступать, выступить впередъ. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держися. Ном. № 5862. Не йди.... бо далеко, сама не виривайся. Рудч. Ск. І. 202. Также: выскакивать, выскочить впередъ, внезапно появляться, появиться. Вирвався, як Пилип з конопель. Ном. № 3153. Десь вирвалась дівчинонька. Н. п.
Залину́ти, -ну́, -неш, гл. Залетѣть.
Морокува́тися, -куюся, -єшся, гл. = морочитися 1. Перевернулися з сіном та й морокувалися коло воза, та ото й порушив собі живіт. Лебед. у.
Надрі́зати Cм. надрізувати.
Параліж, -жа, паралюш, -ша, м. Параличъ. Чуб. І. 35.
Підможка, -ки, ж. = підмога. Усе думала, що він своїм коханням мені на життя підможку дасть. Г. Барв. 277.
Потретинній, -я, -є.. потрети́нне сукно Сукно, въ основѣ котораго каждая третья нитка пеньковая. Н. Вол. у.
Придути, -ду́ю, -єш, гл. Прибѣжать, пріѣхать быстро. Сів на хазяйського коня, вмент придув з горілкою. Драг. 253.
Розгарний, -а, -е. Очень хорошій. Гарний-розгарний. О. 1861. V. 24.
Роспустити, -ся. Cм. роспускати, -ся.