Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзюркотли́вий, -а, -е. Журчащій. А пт. водо дзюркотлива, течи із ставка. К. Досв. 159.
Жовтля́к, -ка, м. = жовтяк. Огірки-жовтляки. Грин. ІІІ. 102.
Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Котл. Ен. V. 73. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Стор. МПр. 10. Всюди про козацьке щастє звонпили. К. ЦН. 277.
Козлуватий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Той віл був козлуватий: хвіст одкручено йому колись. Екатер. у.
Кралевський, -а, -е. Королевскій. У землі кралевській добра нема. Мет. 388.
Ложкоми́й, -мия, м. 1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ. Котл. Ен. V. 49.
Маршува́ти, -шую, -єш, гл. Маршировать. КС. 1882. V. 353.
Позір, -зору, м. 1) Видъ. Ось візьміть оцю диню; позір гарний у неї. Волч. у. 2) на позір. На взглядъ. Так як на позір, то це масло наче таке саме, як і те. Пирят. у. і на позір нема. Совсѣмъ нѣтъ. І на позір немає кавунів, а сіяв густо. Волч. у. 3)дати. Обратить вниманіе, наблюдать, присматривать. Вх. Лем. 452.
Прядач, -ча́, м. Прядильщикъ (на фабрикѣ). Канев. у.
Убутися Cм. убуватися.