Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вискотня, -ні, ж. Визжаніе, визгъ.
Дору́блювати, -люю, -єш, сов. в. доруби́ти, -блю́, -биш, гл. Оканчивать, окончить обрубать (въ шитьѣ). Ти ще й рубця не дорубит, я вже й звернусь. Кв.
Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Квартина, -ни, ж. = кварта. Ум. кварти́ночка. Чг. 77.
Льодо́вня, -ні, ж. Ледникъ. Лубен. у.
Оскоромити, -ся. Cм. оскоромлювати, -ся.
Плис, -су, м. Плисъ, бумажный бархатъ. Вас. 192.
Походне, -но́го, с. Плата въ цехъ отъ вновь поступающаго. Козел. у.
Хрупотява, -ви, ж. Хрустѣніе, трескъ. У саду хрупотява така, шо аж сад тріщить. Грин. II. 349.
Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик! Ном. Заг. № 335.