Вивозити Ii, -вожу, -зиш, сов. в. вивезти, -зу, -зеш, гл. Вывозить, вывезть. Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе. Вимету разком та вивезу возком.
Живи́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Оживлять, Оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить.
Лихомо́вити, -влю, -виш, гл. Злорѣчить.
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Навдивови́жу нар. На удивленіе. Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають.
Налабзю́кати, -каю, -єш, гл. Напопрошайничать.
Одоробало и одоробло, -ла, с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело.
Перепрохати, -ха́ю, -єш, гл. = перепрошувати. Як зачав перепрохати, горілкою частувати.
Понагрішувати, -шую, -єш, гл. Нагрѣшить (во множествѣ).
Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл.
