Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Дзвенкач, -ча, м. пт. Зеленушка, Fringilla chloris.
Зазоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. Свѣтать, загораться зарѣ.
За́тичка, -ки, ж. 1) Пробка, то, чѣмъ закупориваютъ, затыкаютъ. Чоловік скоренько заткнув пляшку, перехрестив затичку, та знов у воду. 2) Цвѣтокъ, который втыкается въ волосы дѣвушекъ для украшенія.
Луба́рь, -ря, м. Выдѣлывающій короба для рѣшетъ.
Нако́ркуватий, -а, -е. Съ большими каблуками. Черевик, черевик да накоркуватий, — чи ти мене не пізнав пришолопкуватий?
Наткатися, -тчуся, -чешся, гл. Наткаться.
Паща, -щі, ж. Пасть.
Трутити Cм. тручати.
Укландатися, -даюся, -єшся, гл. Улечься (спать) — презрительно.