Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обіллятися

Обіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = облитися. Ніч настане — слізоньками обілляюсь. Чуб. V. 467.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЛЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЛЛЯТИСЯ"
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. К. ЧР. 12. Городова старшина. Мет. 413.
Зайоло́зити, -жу, -зиш, гл. = заялозити.
Закві́тчаний, -а, -е. 1) Убраный, украшеный цвѣтами, лентами и пр. закві́тчана ді́вчина. Дѣвушка съ цвѣтами на головѣ. 2) заквітчаний вік. Счастливая жизнь. Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік! Г. Барв. 399.
Згі́дний, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Згідна на одно сміхотворство. К. Гр. Кв. XX. До того дожурюся, що не згідна буду ні людям, ні собі. Г. Барв. 268. 2) Согласный.
Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. І. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.
Зотхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздохнуть. Кінь спіткнувся, тяженько зітхнувся: «Чого ти, коню, зотхаєш?» Грин. III. 237.
Ма́кортеть, -ти, ж. = макотерть. Поставила йому макортеть з варениками. Кв. І. 240.
Неможливо нар. Невозможно.
Підсобка, -ки, ж. Подмога, помощь, поддержка. Сама ж я годую ту дитинку, сама заробляю, — нема мені підсобки ніякої ні від кого. Павлогр. у.
Промел, -лу, м. Плата за помолъ зерномъ. В нас беруть десяту мірку промелу. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІЛЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.