Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відбутний, -а, -е. Употреблено въ загадкѣ изъ сказки въ приложеніи къ салу, въ значеніи: такой, которымъ отбываютъ всякія нужды. А чого от вам подавати: чи одбутного, чи прибутного?... Сало одбутне, бо ним усякі зачіпки одбувають. Грин. II. 274.
Дряпі́ка, -ки, м. Обдирало, лихоимецъ. Ум. дряпічка. Нептун іздавна був дряпічка. Котл. Ен. І. 10.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище. Вх. Зн. 17.
Зава́га, -ги, ж. Отягощеніе; помѣха. Ось підписуйте лишенії! — каже писарь старшині. — Зібралось ціх бамаг скільки! Хоч би швидче здихаться ції заваги, — їх стільки не бувало. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Кроватонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Оплести, -ся. Cм. оплітати, -ся.
Переметнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ переметати. Перебросить, перекинуть.
Посвітити, -чу́, -тиш, гл. 1) Посвѣтить. Посвіти пам. Шевч. 29. тілом посвітити. Обнажить тѣло. Треба комусь спиною посвітити — кого-то будуть сѣчъ. Ком. Н. № 99. волосом посвітити. О замужней женщинѣ: побыть безъ головного убора. 2) Зажечь (свѣчи, лампы). Свічі посвітила. Мил. 220. 3) Освѣтить. Ой брат сестру проводив, а місяць дорогу посвітив. Мет. 228.
Сковзький, -а́, -е́ Скользкій. У Марисі сковзький двір, не втримаєся ворон кінь. О. 1862. IV. 25.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано. О. 1861. V. 67.