Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обидник

Обидник, -ка, м. Обидчикъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИДНИК"
Зава́жуватий, -а, -е. Неповоротливый. Мнж. 180.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Оголоска, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе. Оголоски оголошував у церкві. Вх. Уг. 255.
Повересілє, -ля, с. = повересло. Вх. Зн. 50.
Поріччя, -чя, с. Прирѣчная мѣстность. Сумск. у.
Поркиниці Cм. портяниці.
Потоптатися, -пчуся, -чешся, гл. Потоптаться.
Прионадити, -джу, -диш, гл. = принадити. Вх. Зн. 55.
Причаровувати, -вую, -єш, сов. в. причарувати, -ру́ю, -єш, гл. Привораживать, приворожить, приколдовать. Дівчинонька козаченька та й причарувала. Мет. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБИДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.