Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлютуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Отпаяться.
Ґо́ндзоль, -ля, м. и ґондзо́ля, -лі, ж. Побрякушка. Ото гіццає оце намисто, ще зуби повибиває тим ґондзолем. Уман. у. Ум. Ґондзо́лька, ґондзоля́чка. Ув. Ґондзоля́ка.
Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. Уман. у. На тобі жмут веретін та напряди всі. Грин. І. 48. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Новомоск. у. Шовку жмут. Мкр. Н. 19. Ум. жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203).
Зави́дки, -ків, мн. Зависть. зави́дки беруть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають. Посл.
Квап, -пу, ж. Поспѣшность, торопливость.
Нестеменнісінько нар. Точнехонько. Нестеменнісінько така. О. 1862. І. 78.
Оскалок, -лка, м. Щепка. Cм. скалка.
Позлягати, -гаємо, -єте, гл. = полягати. Спать позлегаютъ. Чуб. V. 795.
Твердкий, -а, -е. ́ = твердий. Шейк.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).