Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обертнем

Обертнем нар. = обертом. Усе пішло обертнем. Все закружилось, пошло кругомъ. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕРТНЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕРТНЕМ"
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Дошкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дойти, хромая.
Зади́бати, -баю, -єш, гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Залі́зний, -а, -е. 1) Желѣзный. Мишко, на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. Ном. № 263. 2) Переносно: чрезвычайно крѣпкій, могучій. Сумно, сумно гайдамаки залізную силу поховали. Шевч. 220. 3) залі́зна трава́. Раст.: черный лѣсной горохъ.
Однобочка, -ки, ж. Камбала (рыба).
Перелупити, -плю́, -пиш, гл. Переломить. Перелупила мисочку надвоє.
Піжити, -жу, -жиш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить. 2) Бить, колотить (человѣка). Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір'я летить. О. 1862. II. 57.
Призволяще, -щого, с. Воля, усмотрѣніе. Я вам на призволяще даю — як хочете, так і робіть. Зміев. у.
Росприскувати, -кую, -єш, сов. в. роспри́скати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Цівка, -ки, ж. 1) Стволъ дерева. Обчухрав гілля, тільки цівка зосталась. Увесь дуб почорнів од диму, кругом цівки роскидалися головешки. Стор. МПр. 105 2) = ціва 1. Черк. у. 3) Шпулька для наматыванія нитокъ (въ ткацкомъ челнокѣ, самопрялкѣ, шпулері и пр.). Шух. І. 257, 258. МУЕ. ІІІ. 14, 15. Вас. 166, 167. Cм. ціва 2. Щука-риба сукно ткала, а рак-неборак цівки сукав. Мет. 312. 4) Трубка. Вас. 205. У пневматичної машини дві цівки або дудки. Ком. II. 72. 5) Ружейный стволъ. Шух. І. 284. МУЕ. І. 229. 6) Дымовая труба. Угор. 7) Трубчатая кость въ ногѣ животныхъ: верхня цівка — выше колѣна, нижня цівка — ниже колѣна. Богод. у. 8) Плечевая кость. Конст. у. 9) Часть олійниці. Cм. Шух. І. 163. 10) мн. цівки. Родъ ловушки для звѣрей: веревочныя петая, при которыхъ остальная часть веревки скрыта въ дерев. трубкѣ, чтобы пойманный звѣрь не могъ перегрызть веревки (Кубань). О. 1862. ІІ. 62. 11) Струя. Левиц. І. 294. Котл. Ен. IV. 20. Дощ іде, як відром Ілле, а зо стріх біжить, як цівкою. Ном. № 572. Кров цівкою б'є. Добре цівкою смикнув. (О сильно пьяномъ). Ном. № 11752. Ум. ці́вочка. Пішла за ткачика цівочки сукати. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЕРТНЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.