Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оберка

Оберка, -ки, ж. Значекъ для отмѣтки своей овцы предъ выгономъ въ полонину — дыра въ ухѣ овцы. Шух. І. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕРКА"
Безугавний, -а, -е. Безостановочный, неугомонный.
Бусель, -сля, м. Листъ. Ном. № 13807. Вх. Пч. I. 16. Ум. буселько.
Галаган, -на, м. = ґалаґан. Зверху (води) блищав довгий рядок здорових, білих, дерев'яних галаганів, наче разок намиста. Левиц. І.
На́мордень, -дня, м. Оплеуха, пощечина.
Огер, -ра, м. Жеребець. Дивися, огерем яким сам пан круг тебе похожає. Шевч. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру. Стор.
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый. Левиц. І. 404.
Перехрестити, -щу́, -стиш, гл. 1) Перекрестить. 2) Cм. перехрещувати.
Підсошок, -шка, м. Подпорка въ плетнѣ.
Спопелити, -лю, -лиш, гл. Обратить въ пепелъ.  
Табачити, -чу, -чиш, гл. Нюхать табакъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЕРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.