Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітцівський, -а, -е. = батьківський. Желех.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый. Аф.
Знийти, -йду, -де́ш, гл. Снизойти, сойти. Дар нині пребогатий од небес прийде, яко жалля каплющая на землю знийде. Чуб. III. 383
Навпісля́ нар. Впослѣдствіи; потомъ, послѣ. Навпісля чую — мій пан аж заслаб. Левиц. І. 147. Навпісля дає вона молодому два хліби. О. 1862. IV. 27.
Охворіти, -рію, -єш, гл. Заболѣть. Вх. Лем. 445.
Раріг, рога, м. Балабанъ (порода ястребовъ), Falco laniarius. Вх. Пч. II. 10. Пани хорти заводять да рароги. К. Дз. 74. Путя туди не знає хиже птаство, не зазирне і раріг туди оком. К. Іов. 59. дивиться як на рарога. Смотритъ какъ на диковину.
Росторона, -ни, об. Понятливый. Такий росторопа! Рудч. Ск. ІІ. 69.
Скоромний, -а, -е. Скоромный. Як то його душа навернеться в пятницю скоромне їсти. Ном. № 737.
Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. Ум. ти́чка.
Трійчак, -ка м., а чаще во мн. трійчаки = тройчаки. Вх. Лем. 475. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями. Екатер. у.