Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Мет. 49. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий). ХС. VII. 421.
Воскобоїна, -ни, ж. Раст. Solidago Virgaurea L. Лв. 101.
Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Доду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. доду́матися, -маюся, -єшся, гл. Додумываться, додуматься. Думаю, не додумаюсь. Г. Барв. 390.
Кревний, -а, -е. Кровный. Упирь і непевний усім відьмам родич кревний. Ном. Кревна родина.
Кровуватий, -а, -е. Многокровный. Мнж. 183.
Ли́понька и липочка, -ки, ж. Ум. отъ липа.
Настовпужити, -ся. Cм. настовпужувати, -ся.
Промівка, -ки, ж. Рѣчь. Послухайте мене і моєї промівки. Шух. І. 192. Cм. промова.
Шкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Прихрамывать. Чуб. II. 283.