Глип! меж., выражающее раскрываніе глазъ, взглядъ. А в церкву як увійду, то тільки глип-глип на мене; очі тії як стріли проймають.
Заубо́жати, -жаю, -єш, гл. = завбожіти. Господа милостивії! не заубожаєте, як дасте копієчку.
Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зви́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає.
Зновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. знови́ти, -влю́, -виш, гл. Возобновлять, возобновить.
Лавник, -ка, м.
1) Членъ стараго городского малорусскаго суда.
2) Въ цеховомъ братствѣ (на Волыни): низшее должностное лицо цеха, исполняющее второстепенныя обязанности, возлагаемыя на нихъ цехмистромъ.
Підволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підволокти, -лочу, -че́ш, гл.
1) Подтаскивать, подтащить, подволочь.
2) ніг не підволоче. Не въ состояніи идти.
Трата, -ти, ж. Утрата, убытокъ, потеря. Чи зиск, чи трата — єдна заплата.
Туркотів, -това, -ве Принадлежащій: а) турману; б) ворчуну.
Хвален, -на, -не. Краткая форма отъ хвалений, хвальний. Велик Господь, велик і хвален во граді Божім на Сіоні. Будеш славен і хвален як: Морозенко.
Хорогва, -ви, ж. = корогва.