Добротли́во нар. Добродушно, благодушно.
Дочи́тувати, -тую, -єш, сов. в. дочита́ти, -та́ю, -єш, гл. Дочитывать, дочитать. Той, стоя перед образом, дочитував своїх молитов. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист.
Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.
Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся.
Намо́вити, -ся. Cм. намовляти, -ся.
Розжаритися, -рюся, -ришся, гл. Разогрѣться, разгорѣться, накалиться.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл.
Стусан, -на, стусень, -сня, м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? стусана да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами.
Тратувати, -ту́ю, -єш, гл. Портить, топтать. Тратує озимину худоба, бо земля мокра.
Хитю меж., выражающее качаніе. Хитю, хитю, малеє дитятко!
