Будочка, -ки, ж. Ум. отъ буда.
Вівтарь, -ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ум. вівтарик.
Де-не́будь, нар. Гдѣ-нибудь: куда-нибудь. На Подолі, на Діяніях парубки розводять огнище де небудь недалеко од церкви. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? коли ж таки ми од єї де-небудь ховалися?
Карук, -ка, м. и пр. Cм. карюк и пр.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ.
Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Позверховно нар. Поверхностно.
Почуманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть, потерять сознаніе (о многихъ).
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали.
Стрійний, -а, -е. Хорошо одѣтый, нарядный.
