Бундз, -дза, м.
1) Молодой овечій творогъ. Большой кусокъ овечьяго сыру. Cм. будз.
2) Коротко остриженный мальчикъ.
3) Узел (на веревкѣ, ниткѣ и пр.). Ум. бундзик.
Гайтувати, -ту́ю, -єш, гл. Охотиться, особенно съ гончими. 2) Распутничать? Cм. гайта. Коли мати гайтує, то й дівка.
Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Каменярський, -а, -е. Принадлежащій каменяреві.
Надіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наді́ти, -діну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть, одѣвать, одѣть. Ой надінь, милий, ляную сорочку. Надівши сині окуляри, він сидів під грушею. Въ думѣ про Ганджу Андибера наді́є вм. надіва́є. Шати дорогії несе, на його козацькі плечі надіє.
Перечілок, -лку, м. Часть уздечки: поперечная полоса на лбу.
Покруч, -ча, м. Ублюдокъ; метисъ.
Промежок, -жку, м. Полевая дорожка по межѣ между двумя полями, интервалъ.
П'ятипиришниця, -ці, ж. Родъ болѣзни (накожной?) на рукахъ.
Хлоп'я, -яти, с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп'я знає. Тепер, — от як там п'ять або шість год хлоп'яті, вже воно й у штанцях. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко. Пасе ягнята мале хлоп'яточко в стерні.