Дістава́ти, -таю́, -є́ш, сов. в. діста́ти, -та́ну, -неш, гл. Доставать, достать, добывать, добыть. Найшла відьму і трути дістала. Не дістане він язика. Ой перестань до мене ходити! — Ой не перестану, доки не дістану білих рук, чорних брів, дівочого стану. 2) Получать, пріобрѣтать. Діста́ти жі́нку. Взять жену. Дістав собі добру жінку. Діста́ти в лице́. Получить ударъ по лицу. Сьогоднє йому і не наводи таки нічо, бо можеш ще й в лице дістати. Діста́ти ла́ски. Пріобрѣсть, найти расположеніе, милость. Сеї ласки я і в жида дістану. Такої ласки дістану і в Параски.
Доброді́йний, -а, -е. Благодѣтельный.
Закріпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. закріпи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. 1) Скрѣпляться, скрѣпиться. 2) Смыкаться, сомкнуться (о губахъ). закріпи́лись ре́чі. Замолкли слова. Заніміли твої губочки, заплющились твої оченьки, закріпились твої реченьки.
Кружалко, -ка, с.
1) Ум. отъ кружало.
2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг.
Підколотити Cм. підколочувати.
Подушне, -ного, с. Подушная подать. Оттаке здоров'я, а подушне дай. Бачать люде і Бог з неба, на подушне грошей треба.
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница.
Розцінити, -ню́, -ниш, гл. = розцінувати. Розцінили всякий ступінь землі.
Роспростати, -ся. Cм. роспростувати, -ся.
Склик, -ку, ж. Созывъ.