Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарькавий и пр. = гаркавий и пр.
Напастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нападать, задѣвать, зацѣплять. Не напастуй, не напастуй, суча дочко. Канев. у.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. ЗОЮР. II. 102. Дірявого мішка не наситиш. Ном. № 4754. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. Грин. III. 104. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили. Котл. Ен.
Повикнути, -ну, -неш, гл. Привыкнуть. Повикли ляхи нас дурити. КС. 1882. X. 26. Повикли вони вже так робити. Конст. у.
Раїти, -раю, -єш, гл. = раяти.  
Суперечатися, -чаюся, -єшся, гл. = суперечитися. Черн. г.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл. 1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Н. Вол. у. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Федьк. Від жару й камінь трісне. Ном. № 3299. Щось трісло. Камен. у.
Уві Cм. у.
Удовиця, -ці, ж. Вдова, вдовушка. Та йшов козак до дівчини, — зайшов до вдовиці. Мет. 53. Ум. удовичка. Рудч. Ск. I. 22.
Центаврія, -рії, ж. = центурія. ЗЮЗО. І. 122.