Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вереб'ячий, -а, -е. = гороб'ячий. Чуб. II. 16.
Камінюччя, -чя, с. соб. Камни. Нав'язали їй на руки і на ноги камінюччя. Кв.
Лісови́й, -а́, -е́ 1) Лѣсной. Лісова звірина. лісові люде. По народнымъ повѣрьямъ — обросшая шерстью особая порода людей, живущая исключительно въ лѣсахъ. Чуб. І. 211.. Cм. лісун. 2)вого, м. Лѣсной сторожъ.
Назу́блюватися, -блююся, -єшся, сов. в. назуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Пустить ростки. Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося. Міусск. окр.
Намина́чка, -ки, ж. Потасовка.
Ошепулити, -лю, -лиш, гл. Оглушить ударомъ. Та він його дрюком як ошепулив — то довгенько таки попослухав чмелів. Кіевск. у.
Пиво, -ва, с. Пиво. Грин. III. 533. Чуб. VII. 447. Прийди, серце, пива пити. Чуб. V. 187. Нехай же где грек з винами, з пивами та в нашу квашу. Ном. № 256. Ум. пивце. О. 1862. IV. 25.
Пригадування, -ня, с. 1) Припоминаніе. 2) Придумываніе.
Склимакований, -а, -е. Сбитый, всклокоченный (о волосахъ). Шух. I. 31.
Уривцем нар. Урывками. Левч. 170.