Виморити, -рю, -риш, гл.
1) Выморить.
2) Измучить, истомить.
Ґерґа́вка, -ки, ж. Горло.
Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = Насѣк. гук. Ум. жидо́к, жидо́чок, жиду́нь, жи́дик. Ув. жидюга́. жидя́ка.
Здого́нки, -нок, ж. мн. = здогін. Петро... зараз верхи та на здогонки за Иваном.
Лу́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). 2) Хлопать. Лупкати бичем.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають.
Поскарлючувати, -чую, -єш, гл. Искривить, согнуть (многихъ).
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ.
2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу.
Приплескати Cм. припліскувати.
Свиріпиця, -ці, ж. Раст. = свиріпа.