Брязкіт, -коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь.
Заброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Замочиться въ водѣ, запачкаться, ходя по грязи. А дівчина з лісу йде та й заросилась, та й забродилась.
Зата́скувати, -кую, -єш, сов. в. затаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Затаскивать, затащить, куда-нибудь. Собаки десь уже і ягня (зарізане) затаскали. 2) = запроторити 2. Тимоху (попа, за кару) затаскали в манастир, та ще й на дев'ять місяців. 3) Занимать, занять притащенными предметами извѣстное мѣсто. Затаскав цареві дровами увесь двір.
Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл.
1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька.
2) Стучать, стукнуть.
3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють.
4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати.
5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи).
6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала.
Перекір, -ко́ру, м. Перекоръ; прекословіе. На перекір робе, іде. Ой я тобі, моя мати, перекір ізроблю: повну хату і кімнату женихів наведу. Ув. перекорище.
Плаття, -тя, с. Бѣлье. Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. 2) Одежда, платье. Дороге плаття надіває, чоботи обуває.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю.
Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Скоком нар. = скочки. Пішов кінь скоком.
Чата, -ти, ж.
1) Отрядъ солдатъ, назначенный для стражи. Жодна (пластунська) чата мусить обходить своє займище. Прокинулась і сонна чати.
2) Караулъ, дозоръ. Коли ж зустрічають ватагу козаків: теж ідуть на чати. стояти на чатах. Стоять на часахъ.