Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дія́ч, -ча́, м. Дѣятель. Левиц. Пов. 119.
Лови́ще, -ща, с. Мѣсто для охоты.
Лозівка, -ки, ж. пт. Sylvia palustris. Вх. Пч. II. 14.
На́зимок, -мка, м. = назімок.
Одутий, -а, -е. Обрюзглый, раздутый. Одутий, аж посинів. Шевч.
Оморочувати, -чую, -єш, сов. в. оморо́чити, -чу, -чиш, гл. = обморочувати, обморочити.
Пластати, -таю, -єш, гл. 1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Борз. у. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Драг. 303. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами. О. 1862. II. Кух. 61. 2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей. Харьк. г.
Подругувати, -гую, -єш, гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Лебед. у. Я з Пріською давно вже не подругую.  
Пообніматися, -маємося, -єтеся, гл. Обняться (о многихъ).
Четверняк, -ку, м. Сортъ рога (у гребенщиковъ). Вас. 163.