Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкіт, -коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. Н. Вол. у.
Заброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Замочиться въ водѣ, запачкаться, ходя по грязи. Ном. № 7252. А дівчина з лісу йде та й заросилась, та й забродилась. Мил. 110.
Зата́скувати, -кую, -єш, сов. в. затаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Затаскивать, затащить, куда-нибудь. Собаки десь уже і ягня (зарізане) затаскали. Мнж. 134. 2) = запроторити 2. Тимоху (попа, за кару) затаскали в манастир, та ще й на дев'ять місяців. Св. Л. 300. 3) Занимать, занять притащенными предметами извѣстное мѣсто. Затаскав цареві дровами увесь двір. Мнж. 41.
Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл. 1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька. Н. Вол. у. 2) Стучать, стукнуть. 3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють. Харьк. г. 4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати. Ном. № 9075. 5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи). 6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала. Новомоск. у. Залюбовск.
Перекір, -ко́ру, м. Перекоръ; прекословіе. На перекір робе, іде. Черк. у. Ой я тобі, моя мати, перекір ізроблю: повну хату і кімнату женихів наведу. Н. п. Ув. перекорище.
Плаття, -тя, с. Бѣлье. Ковельс. у. Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? Мет. 263. Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. Грин. III. 548. 2) Одежда, платье. Дороге плаття надіває, чоботи обуває. АД. І. 169.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. Екат. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Скоком нар. = скочки. Сим. 114. Пішов кінь скоком. Волч. у.
Чата, -ти, ж. 1) Отрядъ солдатъ, назначенный для стражи. Жодна (пластунська) чата мусить обходить своє займище. О. 1862. II. 64. Прокинулась і сонна чати. К. ЦН. 301. 2) Караулъ, дозоръ. Коли ж зустрічають ватагу козаків: теж ідуть на чати. ЗОЮР. II. 104. стояти на чатах. Стоять на часахъ.