Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заґерґота́ти и заґерґоті́ти, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Їдьма нар. = їдом. За панщини пани їдьма їли людей. Н. Вол. у. Невістка їдьма їсть бабу й діда. Г. Барв. 487.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Левенець, -нця, м. Молодець, рослый парень. Ой козаченьку, левенце! Не скажу я тобі, серце! Чуб. V. 319. То був з Хресців Кононенко Опанас, левенець... Молодий, та ба: мисливець!.. Мкр. Н. 7. Левенець довго опинавсь і серцю не давав помоли. Мкр. Г. 18. Ум. леве́нчик. Ой левенче, левенчику, вдовин сину, одинчику! Чи знаєш ти степи турецькії і проходи козацькії? Мет. 446.
Оговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Отговариваться. Оговорюються, що їм багацько діла робити. Ном. № 10064.
Позабовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Позабовтувалися, по росі ходивши.
Пришелепкуватий, пришелепуватий, -а, -е. Пришибленный, придуроватый. Чуб. II. 623. Левиц. І. 323. Славна дівка на натуру, — пришелепкувата. Мил. 105.
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні. Н. Вол. у.
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
Чужосторон, -на, м. = чужосторонець. Летів ворон чужосторон. ЕЗ. V. 37.