Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обарятися

Обарятися, -ря́юся, -єшся, гл. = обаряти. Ой іди ж ти, мій миленький, та не обаряйся. Чуб. V. 1196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАРЯТИСЯ"
Глистник, -ка, м. 1) Цытварное сѣмя, сѣмя Раст. Artemisia Sieberi Bess или Artemisia vahliana Kostel. 2) Раст. Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. I. 136.
Дьогтьови́й, -а́, -е́. = дігтевий. Люде бочки дьогтьові палють. Грин. II. 234.
Закмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. закмети́ти, -мечу, -тиш и закмі́тити, -мі́чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, запоминать, запомнить. Я й закметив їх (слова з книжки) зараз, скоро почув, як він читав. Г. Барв. 177. Закмітити у голові собі. Сосницк. у.
Обезлюдіти, -дію, -єш, гл. Обезлюдѣть.
Перемінити, -ся. Cм. переміняти, -ся.
Прилеглий, -а, -е. 1) Прѣлый. Прилегле жито. Харьк. 2) Примыкающій, сосѣдній. Опинилася на улиці прилеглій. МВ. ІІІ. 32.
Скрип! I меж. Скрипъ! Пішли колеса.... тільки скрип, скрип, скрип. Грин. І. 39.
Суворливий, -а, -е. Суровый. Він суворливий на позір, а справді добріш. Волч. у. (Лобод.).
Хляжниця, -ці, ж. Потаскуха. Харьк. у.
Чепарити, -рю, -риш, гл. Распяливать, корячить. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.