Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обаранити

Обаранити, -ню, -ниш, гл. Окружить со всѣхъ сторонъ, напасть со всѣхъ сторонъ. Діти обаранили мене за гостинцями. Рк. Левиц. Обаранили колісничку: одна в одну щоку цілує, друга — в другу. Мир. Пов. II. 70. Собаки його обаранили. Грин. II. 204. Бджоли як обаранили його. Мнж. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАРАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАРАНИТИ"
Безносько, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій носа.
Браток, -тка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) — лісовий. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. І. 141.
Видушити Cм. видушувати.
Кривда, -ди, ж. 1) Несправедливость, обида. І велів панам ляхам на Україні чотирі місяці стояти, а ні козаку, ні мужику жадної кривди чинити. Макс. 2) Неправда. Чия правда, чия кривда і чиї ми діти. Шевч. 46. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ном. № 2293. Ум. кри́вдонька, кри́вдочка.
Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі. Вх. Зн. 42. Желех.
Поначиняти, -ня́ю, -єш, гл. Начинить, нафаршировать, набить (во множествѣ). Ковбаси вже поначиняла. Богодух. у.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Розійтися Cм. розіходитися.
Сосник, -ка, м. Сосновая роща. Ум. сосничок.
Хиндя, -ді, ж. Лихорадка. Хай тебе хиндя попотрясе. Ном. № 3728.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАРАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.