Берца, -ци, ж.
1) = бер = кладка. На тій пропасті був перехід через малу берцу.
2) берци. Часть плуга (какая?)
Вишаровувати, -вую, -єш, сов. в. вишарувати, -рую, -єш, гл. Хорошо вымывать, вымыть, смывать, смыть при помощи мочалки, щетки и пр. (твердый предметъ — посуду, мебель, стѣну). Стіни вимиті, вишаровані, неначе сього року збудовані.
Відщепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відщепити, -плю, -пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.
Ди́ня, -ні, ж. Раст. Дыня. Cucumis Melo. Бодай твої кавуни та побили табуни, бодай твої дині та поїли свині. Различн. породы дынь: дрислівка, дубівка. зімі́вка, кача́нка, ли́півка, тата́рка (Cм.). Ум. Ди́нька. І як що єсть було насіннячко, ягідки які, динька, — посипле, положить на могилу.
Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки.
Запро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Приглашать, пригласить. Запросила дівчинонька трьох козаків пізно. А хто тебе тут запросив? — Просила Ганнуся.
Зати́лок, -лку, м. Задняя стѣна въ домѣ.
Збува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. збути, збу́ду, -деш, гл. 1) Сбывать, сбыть. Важко нам убогим своє добро збувати. 2) Избавляться, избавиться отъ чего. Не збуду смутку, а ні вдень, ні вночі. 3) не збува́ти. Всегда быть, всегда находиться, имѣться. Що нагаєчка, що дротяночка, із колочка не збуває. А в жінок не збуває до розмови: то дівування згадають, то се, то те, то про лиху долю не наговоряться. Сьому не збувало на сльози. на ро́зум не збува́ти (кому́). Быть умнымъ. Людина добра і на розум йому не збувало.
Половий II, -а́, -е́ Находящійся въ задней стѣнѣ хаты, вдоль которой устроенъ піл. Полове вікно.
Постадникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ лошадей.