Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нуждити

Нуждити, -жду, -диш, гл. Принуждать. Коли схоче син женитись, то не помішаєм і нуждить його не будем. Мкр. Н.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 572.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУЖДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУЖДИТИ"
Гір'Я, -р'я, с. соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над мов подвір'я. Чуб. V. 191.
Довба́ч, -ча́, м. 1) = Довбало 1 и 2. Вх. Пч. ІІ. 13. Шух. І. 23. 2) Человѣкъ, твердящій одно и то же. Черном.
Дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. = дослухуватися. Еней похнюпивсь, дослухався — Сивила що йому верзла. Котл. Ен.
До́ця, -ці, ж. ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко! Котл. Ен. І. 13.
Наділля́ти гл. = надлити. Желех.
Пічовий, -а́, -е́ Печной. пічова лопата. Лопата для сажанія хлѣба въ печь. Черк. у.
Поспадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и спасти, но во множествѣ. Ото поспадали всі дванадцять замків. Драг. 83.
Примчати, мчу́, -чи́ш, гл. Примчать. Примчали з казанок сивухи. Котл. Ен. Дідько і попа примчав. КС. 1882. X. 33.
Ховзкий, -а, -е. 1) Скользкій. Намокли, та й ховзкі стали. Камен. у. 2) ховзки́й на язик. Болтливый, несдержанный. Камен. у.
Чхнути, чхну, чхнеш, гл. Одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НУЖДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.