Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсильний, -а, -е. = безсилий. Дужий безсильного давить. Котл. Н. П. вода безсильна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющаго ее. Як він з ким небудь б'ється, то сам п'є силну воду, а другому дає безсилну. Чуб. II. 208. камень безсильний играетъ ту же роль: если его лизнуть, сила пропадаетъ. Чуб. II. 209, 210.
Бісде́рево, -ва, с. См. Біс.
Груше́вина, -ни, ж. Грушевое дерево. На грушевині гніздище. Чуб. І. 122.
Діву́ля, -лі, ж. Грубо-ласк. Дѣвушка. Не для тебе я зросла красная дівуля. Гол. І. 209.
Доле́гливість, -вости, ж. Досада, непріятность.
Ма́тися, -маюся, -єшся, гл. 1) Быть, находиться, имѣться. А третя (частина війська) где ся має? В Чорному морі потопає. АД. Як би так малось, як не мається, так що б то було! Ном. № 5373. А малась воля, малась сила! Шевч. Як би малась сила! Шевч. 46. День той малось свято. Мкр. Н. 15. 2) Поживать, чувствовать себя. Здоров, Еоле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш? Котл. Ен. Иногда вмѣсто ся — себе: Там сидів сокіл, — смутно себе мав. АД. матимешся! Будетъ тебѣ! Як фельфебер тебе захопить, то матимешся! Федьк. 3) О матеріальной обезпеченности: як він мається? Насколько онъ состоятеленъ? добре мається, зле мається. Онъ состоятеленъ, онъ не состоятеленъ. Роспитує про його, як він собі мається, та й напитала, що в його хутір є. МВ. (О. 1862. III. 48). А як він собі мається добре, то й бояре... і тії за його тягнуть руку. К. ЧР. 4) Долженствовать, предполагаться. Скоро вже й весілля малось бути. Грин. І. 66. Подай, мила, білу руку, щоб бачили люде, що малася чужа бути, — тепер моя будеш. Грин. III. 213. Малося йти в город, та дощ не пустив. Зміев. у. 5) Разсчитывать, предполагать. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти. ЗОЮР. І. 206.
Мучни́к, -ка́, м. 1) Желобокъ, проводящій муку изъ подъ жернова. Шух. І. 104, 146. 2) Ящикъ, въ который падаетъ мука изъ подъ камня. Черниг. у.
Наздобува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Достать, добыть во множествѣ.
Побігуця, -ці, ж. 1) = побігайка. Та не можна її (наймички) держати: така побігуця, що ніколи в хаті не всидить. Валк. у. 2) мн. = побіганки. справляти побігуці. Вѣчно бѣгать, постоянно уходить изъ дому. Що се ти побігуці справляєш? Лохв. у.
Прийомочок, -чка, м. Ум. отъ прийом.