Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нудити

Нудити, -джу́, -диш, гл. 1) Наводить, нагонять скуку. 2) Томить, мучить. Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить. Н. п. 3) Принуждать. Учора у росправі нудили хлопців, щоб призналися, хто вкрав гроші у Грицька. Волч. у. Став ізнов Грицько нудити Настусиного батька (щоб Настусю за його віддав). Г. Барв. 455. 4) безл. Тошнить. 5) = нудитися. Ходжу, нуджу по садочку, милого не бачу. Чуб. V. 5. 6) нудити світом. Томиться. А Василь собі нудить світом і не знає, на яку ступити. Кв. І. 11. Вечір стою, світом нужу, тебе не видати. Мет. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 572.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУДИТИ"
Бабський, -а, -е. 1) Бабій, бабскій. Це бабське діло. 2) бабські забубони. Различныя примѣты, обычаи и пр., соблюдаемые женщинами въ ихъ хозяйственныхъ и др. дѣлахъ. Ном. № 253 и слѣд. 3) бабське літо = бабине літо. 4) бабські проводи. Понедѣльникъ Ѳоминой недѣли, когда поминаютъ усопшихъ однѣ бабы. Чуб. III. 29. 5) бабські свята. Народные праздники, празднуемые исключительно женщинами. О. 1861. XI. Св. 59.
Виділити Cм. виділяти.
Дерно́вий, -а, -е. Выложенный дерномъ.
Дратува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. 1) Дразнить. Та ну вже не дратуйся: давай дітям гостинця, а мені очіпка. Рудч. Ск. ІІ. 168. 2) Раздражаться.
Дремену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Быстро побѣжать, уйти. Мир. Пов. І. 158
Запороща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. 1) О дождѣ: застучать каплями. Дощ у вікно запорощав. 2) Заговорить быстро. На його грізно закричала, залаяла, запорощала. Котл. Ен. III. 59.
Качати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він. Рудч. Ск. І. 136. 2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. Макс. (1834) 117. 3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж. Левиц. І. 5. 4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать. Гліб. 118.
Кошечий, -а, -е. = котячий. Любить її, наче кошечим мізгом нагодувала його. Ном. № 8747. коше́ча м'я́та. Раст. а) = котики 3, б. ЗЮЗО. І. 124. б) Nepeta Catartica L. ЗЮЗО. І. 129.
Поцюкати, -каю, -єш, гл. Слегка порубить топоромъ, саблей. Козак лежить і поцюканий, і порубаний. ХС. II. 196.
Роззолотити Cм. роззолочувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.