Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бусурманець и бусурменець, -нця, м. = бусурман. К. ЦН. 226.
Вишкрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вишкребти, -бу, -беш, гл. = вискрібати, вискребти.
Головиха, -хи, ж. Жена головы. О. 1861. XI. 112.
Гучні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться болѣе шумнымъ, звучнымъ.
Засува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засу́нути, -ну, -неш, гл. Насовывать, засунуть, задвигать, задвинуть. Ой вигострю товариша, засуну в халяву. Шевч. 534.
Облав, -ву, м. 1) = облава. 2) Облава. Вх. Зн. 42.
Писемний, -а, -е. Письменный. Вх. Лем. 449.
Сарака, -ки, об. Бѣдняга, несчастный. Та кувала зазулиця на зеленій руті, та займили на Сімбірки сараки рекрути. Гол.
Сокирка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сокира. 2) мн. Раст. a) Delphinium consolida L. ЗЮЗО. І. 175. б) Vicia sepium L. ЗЮЗО. І. 141. в) Delphinium ajacis L. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 121. г)городні. Matthiola annua. Вх. Пч. І. 11. 3) мн. Родъ узора въ вышивкѣ.
Тирити, -рю, -риш, гл. 1) Совать, всучить. В'ється коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки. Левиц. І. 147. 2) Волочить, тащить. Вовк овечку тирить.