Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анта́м, нар. Вонъ тамъ. Гол. III. 455.
Верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Галонька, -ки, ж. 1) Ум. отъ галка. 2) Ласкательное слово для женщины. Спасибі тобі, Марусенько, галонько. МВ. ІІ. 124.
Дубе́ць, -бця́, м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. Грин. ІІІ. 168. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Грин. І. 180. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Ном. Треба його дубцем бить. Грин. ІІІ. 553. Ум. ду́бчик, ду́бчичок.
Жва́хтати, -таю, -єш, гл. = жвакати.
Злукавити, -влю, -виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.
Лапики, -ків, мн. Раст. Caltha palustris. ЗЮЗО. І. 115.
Лопота́, -ти́, ж. Названіе сита въ загадкѣ (отъ гл. лопотати, т. к. сито лопотить, ударяясь о руку). Прийшла кума до куми: дай, кумо, лопоти, поляпати та й піти. ХС. III. 62.
Поталанити, -ни́ть, гл. безл. Не поталанило йому бачити її. Г. Барв. 123.
Хавдій, -дія, м. Обжора. Желех.