Заба́ва, -ви, за́бавка, -ки, ж. 1) Забава, игрушка; развлеченіе. Рости, сину, в забаву, козачеству на славу. Людям дівчину дарю і всі свої забави, беру люльку і тютюн та й іду в гусари. Положу деревинку в колисочку та буду колихати: буде мені забавка. Зірвала квітку з голови, кинула мені на забавку. Ой наступив, наступив чорний віл на ноги, одкинувши всі забави, хватайся за роги.
Нуждота, -ти, ж.
1) = нужда.
2) Болѣзнь. Бог дасть нуждоту, Бог дасть, що й оздоровить.
Підлісок, -ску, м. Раст.: а) Лѣсная фіалка, Viola mirabilis б) Душистая фіалка, Viola odorata в) Anemone hepatica (Hepat triloba).
Понаманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (многихъ).
Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами.
Пороспікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспекти́ся, но во множествѣ.
Пороти, -рю́, -реш, гл.
1) Пороть, распарывать. Порола рукава цілий день.
2) Вскрывать, потрошить. Уже ж того Нестерюка на брамі пороли, они ж єго потрошили і голов лупали.
3) — пір'я = дерти пір'я.
4) О дождѣ: лить. Дощ так і поре.
Улягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. улягтися, -жуся, -жешся, гл. Улегаться, улечься. На піску улігся, та думка спати не дала. Лихо.... в самім серці й уляглось. І хвилі вляжуться, мовчить німа безодня.
Уродонька, -ки, ж. Ум. отъ урода.
Шелепати, -паю, -єш, гл. 1) Брести, шлепать по грязи. 2) = шолопати.
