Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ду́белець, -льця, м. = туболець. Н. Вол. у.
Кований, -а, -е. 1) Подкованный. Ой стукнули ковані коні на дворі. О. 1862. IV. 31. ся на обидві кована. Этой не проведешь. Ном. 2) Окованный. Ой де ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Макс. Старосвітська скриня на коліщатах, кована залізом вся. Левиц. І. 193. 3) Мощеный. Як поїдете у місто, то шукайте кованої вулиці; вона тілько одна там і є. Звенигор. у. 4) Чеканенный. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. К. ЧР. 42. 5) Съ измѣненнымъ удареніемъ: кова́ний. Пятнистый (о масти свиней). Кабана будут смалить... и смалять кованого или білого. Сим. 142. Від мого кованого кабанця не втече ні один заєць. О. 1862. II. 25.
Марму́за, -зи, об. 1) = мармиза. 2) Неотеса, грубый человѣкъ? На вгороді гарбузи, — нема мого мармузи (о парнѣ). Мет. 101.
Мерчу́к, -ка́, м. Мертворожденный.
Набундю́чити, -чу, -чиш, гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.
Поперепрасовувати, -вую, -єш, гл. Перегладить вновь (во множествѣ).
Поплохшати, -шаю, -єш, гл. Присмирѣть, сдѣлаться болѣе тихимъ. Семен поплохшав. Волч. у.
Прогальовина, -ни, ж. Прогалина, поляна въ лѣсу. Черк. у.
Равер, -ра, м. Большая лягушка, живущая въ колодцахъ. Чуб. І. 66.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L. ЗЮЗО. І. 136.