Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Гамувати, -му́ю, -єш, гл. Удерживать, останавливать, укрощать, усмирять, успокаивать. Кров гамую, — з носа йде. Гамуй йому козаків, коли полковницький пірнач у судді.
Дові́ршування, -ня, с. Выведете верха (стога, крыши и пр.).
Зави́тка, -ки, ж. 1) = заверка і. 2) завитка ́= покритка.
Лемну́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Удалиться, отступить. 2) Стибрить, стащить. Так то він її лемнув, як був тут.
Панча II, -чати, с. = паненя.
Поперемахльовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и перемахлювати, но во множествѣ.
Ровта, -ти, ж. Отрядъ войска. А ймуть ровти ізбірати, за нами гонити, а ми будем з файнов любков мед горівку пити.
Сс... = зс..
Ступак, -ка, м.
1) Конная мельница.
2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чує Петро, — тупотять коні.... Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними.
3) Перекладина въ лопатѣ или заступѣ для упора ноги при копаніи. Ум. ступачо́к. Кінь-ступачок.
